блискучий


блискучий
yıltıravuq; parlaq

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || …   Український тлумачний словник

  • блискучий — 1) (який блищить), блискотливий, сяючий, (о)сяйний, сяйливий; лискучий, лиснючий, лисніючий (який лисніє); ґлянц[с]овий, ґлянсований (про лискучі предмети); ґлянсуватий, ґлянцюватий; лаковий, лакований (немов покритий лаком); атласний (який має… …   Словник синонімів української мови

  • блискучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • яскравий — I 1) (який вирізняється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), палкий, палахкий, соковитий, густий; вогненний, вогнистий, вогняний, ярий (кольором подібний до вогню) Пор. барвистий, блискучий 1) 2) (який випромінює сильне… …   Словник синонімів української мови

  • ясний — я/сна/, я/сне/. 1) Який випромінює яскраве світло. || Освітлений яскравим світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). || розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. 2) Нічим не затьмарений; світлий, чистий. || Чітко… …   Український тлумачний словник

  • Список улиц Харькова — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/2 ноября 2012. Пока процесс обсуждения …   Википедия

  • атласистий — а, е. Схожий на атлас; гладенький, блискучий, глянсуватий …   Український тлумачний словник

  • атласний — I атл асний а, е. 1) Прикм. до атлас. Атласна тканина. || Зробл. з атласу. 2) перен. Схожий на атлас; гладенький, блискучий. II атласний а, е. Прикм. до атлас …   Український тлумачний словник

  • блискавий — а, е, рідко. Те саме, що блискучий 1) …   Український тлумачний словник

  • блискотливий — а, е. Який часто, весь час блискає; блискучий …   Український тлумачний словник

  • блискучість — чості, ж. Абстр. ім. до блискучий …   Український тлумачний словник